Фантастика Всесвіту. Випуск 2 (fb2)


Настройки текста:





ФАНТАСТИКА ВСЕСВІТУ Випуск 2 Фантастичні повісті та оповідання


©   http://kompas.co.ua  — україномовна пригодницька література


Джордж Коллін[1] ПІДМІНА Оповідання



З англійської переклав Павло Насада, 1996.

Перекладено за виданням: Weekend Book of Science Fiction. Published by Harmsworth Publications Ltd. London, 1981.


По-перше: доки я ще не приступив до розповіді… тобто перш ніж Федеральне транспортне управління накладе сувору заборону на розголошення цієї історії як на злісний наклеп, я хочу дещо пояснити. Можливість виникнення помилки, яка спричинилася до усіх подальших непорозумінь, описаних нижче, зараз повністю виключена і таке не може повторитися. Тому безстрашно користуйтеся вашими місцевими засобами телепортації. Гарантія безпеки — дев’яносто дев’ять відсотків.

По-друге: чи тямите ви хоча б трішки, як саме працюють системи телепортації?

Безперечно — ні. Хіба можете ви уявити, щоб люди не сприймали як цілком належне технологічні винаходи, які використовуються для їхньої ж зручності? Одне слово, хіба пересічний пасажир залізниці у дев’ятнадцятому столітті знався на дивах парового локомотива, або ж чи мали бодай мізерне уявлення про будову реактивного двигуна ті, що у двадцятому столітті надавали перевагу літакам?

Ні. І те, і те важило для них не більше як засіб пересування з одного місця до іншого з мінімальними незручностями. Це ж стосується сьогодні і вас, коли ви миттю переноситеся з кабіни до кабіни завдяки системі телепортації. Перед тим як продовжувати розповідь, я дозволю собі коротко ознайомити вас із принципами дії цієї системи.

Усі матеріальні об’єкти, якщо простежити аж до їхнього спільного знаменника десь нижче рівня атомної структури, складаються з однаковісінького базового «матеріалу», — для зручності назвемо це субстанцією. Оця субстанція і є тими, скажімо, цеглинками, з яких у залежності від розміщення молекул складається усе на світі — все одно, чи то буде котлета на кісточці, чи пінта морської води.

З того часу, коли на початку нашого століття навчилися аналізувати, змінювати і перетворювати цю субстанцію, технологія набралася сил і зуміла впоратися з проблемою дефіциту матеріалів.

Візьмемо до прикладу АРОН. У якому порядному домашньому господарстві обійдуться без нього? Однак не всі знають, що АРОН — це не лише милозвучна назва. Її складають перші літери повної назви: Апарат Регенерації Органіки і Неорганіки. Нумо згадаємо, як ми ним користуємося. Ви підбираєте код тієї речі, яка вам потрібна. Наприклад, ви потребуєте нову сорочку. Отож ви вводите код до машини, закладаєте в контейнер сировину — це може бути все, що завгодно: декілька літрів морської води, фунти зо два піску або ж, при бажанні, і стара сорочка.

АРОН розкладає морську воду чи що там ще і, таким чином, забезпечений будівельним матеріалом, вибудовує атомарну структуру у відповідності з введеним кодом. А за якусь хвилю перед вами стильна сорочка ГЕЙ-ГЛО — «створена за останньою модою спеціально для вас у лабораторії ГЕЙ-ГЛО».

Отож, певна річ, тепер вам усе зрозуміло.

У такому випадку вважайте, що ви ознайомилися з принципом телепортації. Адже подобається це вам чи ні, людина — з фізичної точки зору — не що інше, як матеріальний об’єкт. Щоправда, трохи складніший за інші.

Коли ви заходите у транспортну кабіну і набираєте код місця прибуття, прилад аналізує вас і одночасно, хоч як би це жахливо прозвучало, фізично розкладає вас на складовий матеріал. У цей самий час банк пам’яті передає інформацію про вашу структуру на приймач, де інший прилад знову складає вас докупи з уламків якогось попереднього мандрівника або ж, якщо необхідно, з матеріалу в запасному контейнері.

Я готовий визнати, що усе це насторожує, але в дійсності ця операція мало чим відрізняється від суто біологічних процесів. Зрештою, що таке хромосоми, як не комп’ютерні програми? Дехто висуває застереження, що коли тебе розклали на складові, то, мовляв, людина таки наче й припиняє існування. Але насправді усе відбувається миттєво. І не тільки тому, що діється все зі швидкістю світла (а світло, як вам відомо, за одну секунду оббігає земну кулю вісім разів). Отож я сміливо запевняю, що для кожного з вас мить у небутті залишається непомітною.

А все ж таки важко повірити, що навколо нас ходить багацько людей, що постали з кількох галонів морської води. Втім, не переймайтеся, нічого страшного у цьому немає. Навіть важко уявити собі, щоб щось спрацювало не так як слід.

Однак…


* * *

Єдиним слабким місцем телепортації залишається використання потужних пучків радіохвиль. Якою б досконалою не була техніка, завжди існує ризик виникнення