КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Стандартна хиба суспільно-політичної орієнтації єврейства [Леонід Шульман] (fb2) читать постранично, страница - 25


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

джерело смертельно високої напруги. Тут вбачається також почерк спецслужби. Чиєї?


56 Такі десанти робилися навмисне. Мені розповіли, що в Інституті фізики Академії наук Естонії після війни створили цілий відділ з російськомовних фізиків. Протягом більш як тридцяти років ці науковці не спромоглися вивчити естонську.


57 Пояснити це толерантністю та законошануванням київської міліції — наївність, бо в той час в кількох містах України міліція била рухівців за значно менші «провини».


58 Хочу довести до читача маловідомий, старанно замовчуваний радянськими істориками факт: ніякого Союзу РСР юридично не існувало, бо ніхто ні з ким у союз ніколи не вступав. Ленін наказав своїм підлеглим з РКП(б) скласти папір про доцільність об’єднання радянських республік у Союз. Вони це виконали й підписали нібито від імені своїх держав. Проте ніхто їм таких повноважень не давав. Отже, СРСР — нелеґітимне з самого початку утворення.


59 Наслідком надприбутків постачальників енерґоносіїв є нерентабельність української промисловости та неконкурентоздатність українських товарів на світових ринках.


6 °Cеред громадських діячів «п’ятої колони» поширена підла й лицемірна теза, яку час від часу повторюють різні «російськомовні», в тому числі й євреї. Вони твердять, що українська культура повинна вільно, на ринкових засадах, конкурувати з російською і тільки в такий спосіб має право відвоювати свої позиції у суспільстві. Мовляв, панове українські письменники, якщо хочете, щоб вас читали, пишіть цікаві книжки. Якщо хочете, щоб молодь слухала ваші пісні, — пишіть талановиті вірші та привабливу музику. й т. д. П’ятиколонники-манкурти висувають цю думку, бо добре розуміють, що українська культура, яку придушували три століття шляхом винищення талановитих людей або залучення їх до творення російськомовної культури, принципово не може конкурувати на рівних із російською культурою, а відтак приречена на загибель. Існує ефект придушення. Він полягає в тому, що значний розрив у рівні призводить до зникнення цивілізації нижчого рівня після зіткнення її з розвиненішою. Згадаємо приклад індіанців Америки. Отже, не можуть на рівних конкурувати боксери-аматори з Кличками. Хоч як би талановито писали марсіанські письменники, ми ніколи не станемо споживачами марсіанської культури, бо вона відсутня у нашому культурному просторі. Механіка придушення знищила в Україні (і в СРСР) єврейську культуру. Така ж доля чекає на українську культуру, якщо не вжити необхідних заходів. Заходи ці повинні бути спрямованими на поверненні українській (єврейській — теж) культурі її споживачів, яких перебрала шляхом не вільної конкуренції, а адміністративного тиску та культурної аґресії російськомовна культура. З відродженням споживача протягом одного-двох поколінь досягне нормального конкурентоспроможного рівня національна культура. Тільки після цього можна дозволити вільну конкуренцію російської культури на теренах України, бо тоді вона буде конкурувати в нас не з українською, а з американською, польською та іншими іноземними культурами. Таким чином, спочатку слід перетворити російську культуру в Україні на іноземну.


61 Антисеміти — палкі інтернаціоналісти. Попри інтеґрально-націоналістичну риторику, УНА-УНСО часів кермування Дмитра Корчинського входила разом з фашистськими організаціями Росії і Білоруси до «Боевого союза братских славянских народов», що проголосив своєю метою реставрацію великої держави Київської Руси. Питання про столицю (Москва чи Київ), на їхню думку, другорядне й може обговорюватись після приєднання України та Білоруси до Росії.


62 Цитую за пам’яттю. Ґарантую лише зміст, але не дослівність виразу.


63 В популярній колись в СРСР телепрограмі «Взгляд» було показано підрозділ КҐБ, який з метою впливу на громадську думку складав та впроваджував у суспільство анекдоти, частівки, прислів’я та чутки певної політичної спрямованости.


64 Як тут не згадати, що навіть в радянську добу серед українських письменників, поетів та журналістів були євреї. Вони не проголошували себе українськими націоналістами, проте робили внесок в українську культуру, хоча престижніше було працювати на російську. Спливають у пам’яті імена: Абрам Кацнельсон та Мойсей Фішбейн. Вони і в еміґрації залишились українськими поетами.


Сучасність, ч.9, 2003

Шульман Л. Стандартна хиба суспільно-політичної орієнтації єврейства / Леонід Шульман // Сучасність. — 2003. - № 9. — С. 66–93. — Бібліогр. в прим., с. 87–93.