КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Брехня і правда про Велику Вітчизняну [Юрій Соболєв] (fb2) читать постранично, страница - 7


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

документами, ані з думкою європейської юриспруденції. Ці борці за «історичну справедливість» уперто не бажають знати, що переважну більшість жителів Західної України, Західної Білорусі та Прибалтики, які опинилися 1945 р. поза зоною Червоної армії, західні союзники «Советам» не видали тому, що за міжнародними законами вони не були громадянами СРСР і не чинили злочинів проти чужої батьківщини. Так, з 10 тис. бійців «СС Галичина», узятих у полон союзниками 1945 р., «Советам» видали тільки 112 осіб, попри безпрецедентний, майже ультимативний, тиск представників управління РНК СРСР у справах репатріації. Що ж до рядових воїнів УПА, то вони мужньо боролися з німецькими й радянськими окупантами за свої землі і незалежну Україну. Верхом цинізму і ганьби є ситуація з ветеранами війни, яка склалася в сучасній Україні, коли десятки тисяч справжніх героїв і воїнів УПА не можуть отримати статус «ветеран війни», а сотні тисяч людей 1932–1935 років народження, які входили до спецчастин НКВС, що воювали з бійцями УПА, «лісовими братами» у Прибалтиці до 1954 р. або «роздобули довідки про свою участь у 9—12-річному дитячому віці в доблесній праці в тилу або розмінуванні у квітні 1945 р. різноманітних об’єктів», такий статус мають.

Підсумовуючи, іще раз хочеться повернутися до проблеми історичної правди. Чи варто тривожити пам’ять загиблих героїв і дошукуватися неоднозначної істини в трагічних подіях Другої світової війни? Річ не тільки і не стільки в історичній правді, скільки у збереженій на пострадянському просторі, зокрема й в Україні, системі «радянських цінностей». Брехня як іржа роз’їдає не тільки історію, а й усі сторони життя. «Непереписана історія», дуті герої, «червоні прапори», помпезні військові паради, поновлювані ленінські суботники, заздрісна агресивна ворожість до Заходу прямим шляхом ведуть до збереження убогої, не реформованої «радянської» промисловості, непродуктивного «колгоспного» сільського господарства, «найсправедливішого» судочинства, яке нічим не відрізняється від судочинства радянських часів, радянської за своєю суттю («блатної») системи добору керівних кадрів, доблесної «народної» міліції та «совкових» систем освіти і охорони здоров’я. Збережена система перекручених цінностей багато в чому винна в унікальному пострадянському синдромі, який характеризується повним провалом політичних, економічних і соціальних реформ у Росії, Україні та Білорусі.

74-річна історія побудови соціалізму в СРСР переконливо показала абсолютний крах політичних і економічних ідей марксизму, особливо в більшовицькому виконанні. 20-річна пострадянська історія держав, що утворилися на руїнах радянської імперії, спростувала ще одну, цього разу філософську, тезу Маркса: «Буття визначає свідомість». Виявилося, що саме перекручена історична, політична, економічна, суспільна, та й індивідуальна свідомість (менталітет) соціуму багато в чому визначають його убоге буття (рівень життя). Народи, яких історія нічого не вчить (а тим більше ті, які послуговуються перекрученою системою цінностей і брехливою чужою історією), приречені залишатися на узбіччі історії.


«Дзеркало тижня. Україна» № 21, 10 Червень 2011

Адреса матеріалу: http://dt.ua/articles/82558