проводяться в державах - учасниках СНД і країнах Балтії, з 45 до 90 процентів; збільшення кількості учасників міроприємств, пов’язаних з російською мовою, літературою і культурою Росії, котрі проводяться в зарубіжних країнах, з 5 до 25 процентів; збільшення кількості і чисельності громадських організацій і об’єднань за рубежем, в діяльність котрих входить популяризація російської мови, і культури Росії, з 15 до 40 процентів”.
Автори програми посилаються на Послання В.Путіна Федеральним Зборам РФ від 25 квітня 2005 року, в якому поставлена задача „формування єдиного економічного, гуманітарного і правового простору СНД, оскільки Росія зв’язана з колишніми республіками СРСР... єдністю історичної долі, російською мовою і великою культурою”. Перекладаючи цю вказівку загальнозрозумілою мовою, виходить, що Москва поставила за мету відновлення російської імперії, інакше як трактувати єдиний „економічний, гуманітарний і правовий (!!!) простір”.
Фінансування програми передбачає видатки в сумі 1300 мільйонів рублів, зокрема „на забезпечення ефективного функціонування російської мови як основи розвитку інтеграційних процесів в СНД - 402,5 мільйони рублів.”
Чи не з цього рядка урядового російського документу проходить фінансування різноманітних проросійських організацій та партій, які з піною навколо рота, доводять необхідність запровадження „другої державної”? Чи не на реалізацію цієї програми спрямовані "інтеграційні" дії депутатів, які голосують за це питання на „регіональному” рівні?
І ще кілька моментів, які проливають світло на ті речі, які залишились „за кулісами” цієї доволі цікавої програми.
Як повідомляє російське інформаційне агентство „Росбалт”, 25 жовтня 2006 року у виступі на Всесвітньому конгресі співвітчизників у Санкт-Петербурзі депутат ВРУ від Партії Регіонів Юрій Болдирєв заявив, що російській владі слід стимулювати переїзд до Росії не росіян, а українців з центральних і східних областей України. Він нагадав, що сотні тисяч вихідців з України, котрі перебрались (чи котрих „перебрали”? В.Р.) на Далекий Схід і до Сибіру, давно стали "росіянами".
Болдирєв, який гріє свою вгодовану гузницю таки в київському, а не московському депутатському кріслі, запропонував сучасній російській владі продовжити таку практику для засвоєння малонаселених частин Росії. До речі, один з учасників вищезгаданого конгресу, окреслюючи завдання російської діаспори, поставив „соотєчєствєнніков” в один ряд з армією і флотом Росії. Популярно це називається „п’ята колона”. І вже вояжують південно-східними регіонами нашої держави з такими закликами депутат від соцпартії Євген Філіндаш зі скандально відомим московським політиком, союзником СПУ Дмитром Рогозіним, вже включилася в роботу Наталя Вітренко й Кауров зі своїми „євразійськими союзами” та ПСПУ, вже „вийшли на барикади” комуністи, задіяні проплачені і куплені ЗМІ, та й Партія Регіонів, нещодавно „підсилена важкою артилерією” в особі діячів Партії слов’янської єдності та її лідера О.Базилюка, „нє дрємлєт”.
Отже, готуйтеся, українці, до завантаження у вагони, які повезуть вас освоювати Сибір і Далекий Схід та інші „малонаселені частини” „нєобьятной”, вивчайте, українські школярики, російську мову та культуру, інакше як ви зрозумієте команди та накази своїх конвоїрів та командирів, котрі поженуть вас „мити чоботи в теплих водах Iндійського океану” чи наводити „конституційний порядок” в Ічкерії?
Чи може нарешті таки дієво займемось захистом нашого державного суверенітету і порекомендуємо російським властям заселяти „простори” китайцями, а „малонаселені частини” нехай освоюють болдирєви, азарови, добкіни, корнілови, каурови та інші московські шестакови?
СТАРА "НАДНОВА" ПРИМАРА
В час, коли в Україні політики і політикани ламають списи та деруть горлянки „в пошуках кращого майбутнього” нашої держави і пропонують рецепти виходу з кризи, в Москві вже давно вирішили нашу долю.
Плани кремлівських режисерів нещодавно оприлюднило впливове російське видання „Новое время”. Заради „створення нової союзної держави” московська влада вирішила „вже сьогодні розпрацьовувати плани можливого розподілу цієї невдалої гео- і етнополітичної конструкції”, якою, на їх думку, є Україна.
Безапеляційно стверджуючи, що такої нації як українці „не було, немає і бути не може”, українська держава – химера, а мова – вигадка, „турботливий старший брат” великодушно погоджується порятувати нас, нещасних, від „жебрацького незалежного існування” та від „глобалістичних акул Заходу” шляхом безпосередньої і абсолютної інкорпорації до союзної держави – Наднової Росії (СРСР-2).
Стара імперська пісня пропонується на новий лад. „Спочатку Москва всіма засобами і можливими механізмами підтримує федералізацію України. А потім південь і схід відокремлюються, створюючи декілька нових республік. А саме: Кримську,
