Генрі Райдер Хаґґард (англ. Henry Rider Haggard; * 22 червня 1856 – † 14 травня 1925) — англійський письменник, юрист, агроном і ґрунтознавець; класик світової пригодницької літератури, творець літературного жанру «загублений світ», один із фундаторів жанру фентезі. Брав участь у реформуванні системи сільського господарства Британської імперії.
Народився у Брейденгемі (Норфолк), восьмою дитиною з десяти, у єврейській родині адвоката Вільяма Мейбома Райдера Хаґґарда та письменниці Елли Давтон. Спершу навчався у парафіяльного священика с.Ґарзінтон (Оксфордшир), і, на відміну від своїх старших братів, які були випускниками різних приватних шкіл, середню освіту здобував у загальноосвітній школі в Іпсвічі (Сафолк). Так трапилося тому, що його батько, який думав, що Генрі мало що здатен досягти, також не спроможний був оплачувати дорогу освіту в приватній школі. Після провалу вступного іспиту до армії його відправили займатися до приватного репетитора у Лондоні, щоб підготуватися до вступного іспиту до Міністерства закордонних справ, який він, врешті, так ніколи й не здавав. Під час свого дворічного перебування у Лондоні познайомився з людьми, які захоплювалися вивченням психічних явищ.
Хаґґард передусім відомий своїми романами «Копальні царя Соломона» (і його продовженням «Алан Квотермейн»), а також «Вона» (та його продовженням «Аєша»). Дія цих пригодницьких романів відбувається, в основному, в Африці (хоч в романі «Аєша» події розгортаються в Тібеті). Роман «Копальні царя Соломона» деякі літературознавці називають першим зразком жанру «загублений світ». «Вона» вважають класикою художньої літератури, а якщо взяти до уваги 83 мільйони проданих примірників книжки (лише до 1965 року), то її можна вважати й однією з найпопулярніших книг усіх часів. Хаґґарда знають також завдяки пригодницькій історії про зулусів «Нада-Лілія», а також епічному роману про вікінгів «Ерік Ясноокий».
