Василь Костевич Королів-Старий (4 лютого 1879 р. — 11 грудня 1943 р.) – український прозаїк, видавець, політик та громадський діяч.
Син священика, який походив родом із Полтавщини. Отримання освіти розпочав у духовній семінарії, однак невдовзі прийшов до висновку, що бажає бути світською людиною. Тому, отримавши на це дозвіл від імператора, стає студентом ветеринарного інституту в Харкові. У 1906 р., на тлі невпинних революційних подій, брав безпосередню участь у національному русі, внаслідок чого був ув’язнений. По звільненні - працює в редакційних колегіях газет «Час», «Хлібороб», «Книгар». Однак, невдовзі, бурхливі історичні події спонукають його почати політичну діяльність: він стає співзасновником Української Центральної Ради, після краху якої емігрує до Чехословаччини. Так, перебуваючи до останнього дня на чужій землі, літератор помер на 75-му році життя.
Найвідомішими серед літературного доробку письменника є роман «Чмелик», оповідання-спогади «Згадки про мою смерть» та книга казок «Нечиста сила». Крім того, перу митця належать біографічні статті про життя С. Петлюри, Б. Грінченка, М. Загірньої тощо.
