Вільде Ірина
Вільде Ірина (справжнє ім’я - Дарина Макогон) - видатна українська письменниця XX ст.
Народилася 5 травня 1907 р. у м. Чернівці у родині відомого педагога та письменника Дмитра Макогона. У рідному місті з 1922 році отримувала освіту у гімназії, після цього - вступила до Львівського університету на гуманітарний відділ, навчання у якому, на жаль, у зв’язку із процесом пацифікації, так і не вдалося завершити. Саме в цей час починаються її перші творчі спроби: друкують оповідання «Повість життя», а згодом - цілу низку оповідань, таких як «Метелики на шпильках», «Повнолітні діти», «Історія одного життя», «Яблуні зацвіли вдруге» тощо.
Окрім літературної діяльності, Ірина Вільде працювала редактором у періодичних виданнях (зокрема, «Жіноча доля», "Світ молоді"), а також декілька років поспіль очолювала Львівський осередок Спілки письменників України.
Але найбільшу славу письменниці приніс надрукований у 1964 р. роман «Сестри Річинські», за що Ірину Вільде нагороджено літературною премією імені Т. Шевченка.
Після тривалої виснажливої хвороби (розсіяний склероз), серце письменниці зупинилося 30 жовтня 1982 р. Поховали Ірину Вільде на Личаківському цвинтарі м. Львова.
