Юрій Павлович Сафронов (2 вересня 1928 - 12 квітня 2001 року) - радянський письменник-фантаст, автор роману-утопії «Онуки наших онуків», доктор технічних наук.
Юрій Сафронов у 1952 році закінчив Військово-повітряну інженерну академію імені Жуковського. Працював в області створення інфрачервоних систем виявлення і розпізнавання для армії, флоту й авіації. Написав ряд книг, в тому числі і в співавторстві, з цієї тематики.
У 1958 році в співавторстві з дружиною написав роман «Онуки наших онуків», дія якого відбувається в 2107 році. У романі описувалося комуністичне майбутнє, освоєння планет Сонячної системи, Антарктиди. Однак схематичний опис характерів персонажів роману зробив роман непереконливим. Роман був опублікований за рекомендацією письменника-фантаста Олександра Колпакова, переведений на німецьку, чеську, болгарську та українську мови.
Після публікації в 1962 році оповідання «Нічого особливого» Юрій Сафронов піддався жорсткій критиці і покинув літературу.
У 90-х захопився астрологією, зокрема оригінальною теорією про фізичні підстави астрології, створив маргінальну теорію «астрооптики». Опублікував у журналі «Чудеса і пригоди» близько десятка статей, присвячених астрооптиці та деяким аспектам теорії чисел.
