Володимир Наумович Михановський

Володимир Наумович Михановський (02 жовтня 1931) — український, в основному російськомовний прозаїк, поет і драматург.
Народився 2 жовтня 1931 р. у Харкові, закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету (1954). Працював викладачем Харківського авіаційного інституту. Викладав фізику та вищу математику в Харківському державному університеті. У 1969 році був слухачем Вищих літературних курсів у Літературному інституті ім. О. М. Горького в Москві (1969). Викладав математику і фізику в Харківському університеті (1954-62).
Друкується з 1948 р. Член Спілки письменників СРСР з 1963 року. Автор кількох п'єс та кіносценаріїв, зокрема нової п'єси до оперети І. Кальмана «Диявольський наїзник», а також поетичного збірника «Далекі зірниці» (1992), книги з історії повітряно-десантних військ «Стрибок над безоднею» (1987), документальної повісті «Наказано знешкодити...» (1999), а також пригодницького роману «Тіні королівської западини» (1998).
Перша науково-фантастична публікація - оповідання «Загадка» (1962), опубліковане українською мовою в журналі «Знання та праця». Перша фантастична книга - збірка оповідань «На траверсі Бета Ліри» (1963, українською мовою). Основний напрямок його творчості - роботи, їх існування у світі людському, і існування людей у роботизованому світі. У автора, який написав близько сотні НФ повістей і оповідань, немає будь-якого прохідного героя, завдяки якому деякі його твори складалися б в цикл, але в його фантастичній прозі іноді присутня потужна корпорація «Уестерн компані», хоча самі сюжети жодним чином між собою не пов'язані.
Володимир Міхановський є також автором двох фантастичних романів: «Кроки в нескінченність» (1973), в центрі якого показана доля екіпажу (одна особа, а інші білкові роботи) земного зорельота, захопленого чорною дірою, колишньою зіркою Тритон в сузір'ї Тельця, а також фантастичний детектив «Саме таємниче вбивство» (1999), що розповідає про розслідування загадкових обставин загибелі видатного вченого-фізика, який створив унікальний апарат, що будить пам'ять матерії.
Його книжки неодноразово удостоювалися премій на внутрішньосоюзних і російських літературних конкурсах. Удостоєний Міжнародної літературної премії (Італія) за поему "Мікеланджело", яка перекладена на італійську мову і включена до навчальних хрестоматії для вивчення в коледжах (1986).
За науково-фантастичні твори про космос Міжнародна космічна федерація нагородила Володимира Михановського медалями імені С. П. Корольова, К. Е. Ціолковського та Ю. А. Гагаріна (1979, 1983, 1985).
За підсумками 2006 року за багаторічну відданість жанру фантастики названий лауреатом премії "Лунная Радуга" Сергія Павлова.
Живе в Москві.

Джерело: Український Центр