БУЯЛЬСЬКИЙ Ілля Васильович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Анатом. Один із фундаторів вчення про індивідуальну мінливість, а також топографічної анатомії
на теренах Російської імперії. Лікар О. Пушкіна. В медицині існують наукові терміни «атлас
Буяльського», «лопаточка Буяльського», «каретка Буяльського».
З дворянської родини.
Народився 26 липня (6 серпня) 1789 р. в с. Вороб’ївці Новгород-Сіверського повіту Чернігівської
губернії Російської імперії (нині – Срібнянський район Чернігівської області України).
Помер 8 (20) грудня 1866 р. в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. Санкт-Петербург РФ).
Похований на Великоохтинському цвинтарі.
Закінчив Новгород-Сіверське повітове училище, Чернігівську семінарію (1809), Петербурзьку
медичну хірургічну академію (1814).
Працював прозектором (1814-1815), ординатором (1815-1821) хірургічної клініки І. Буша,
викладачем Імператорської медично-хірургічної академії (1821-1829), управляючим хірургічним
інструментальним заводом (1829-1841), викладачем Петербурзької академії мистецтв (1831-1866).
Дійсний член Імператорської медично-хірургічної академії ( 1842).
Почесний член Віленського університету (1830).
Почесний член Фізико-медичного товариства (1856).
Почесний член Московського товариства дослідників природи.
Кавалер орденів Св. Володимира III ст., Св. Анни з короною II ст., Св. Святослава І ст.
Друкувався в «Військово-медичному журналі».
Серед найвідоміших доробків: тритомний оригінальний атлас з оперативної хірургії «Анатомо-
хірургічні таблиці» (1828; 1835; 1852), «Анатоміко-патологічний опис подвійної матки, з яких
кожна в різний час була вагітною» (1832), «Коротка загальна анатомія тіла людського» (1844),
«Анатомічні нотатки для тих, хто навчається живопису і скульптури в Імператорській академії
мистецтв (1860), «Анатомо-хірургічні таблиці операцій вирізання і подрібнення каменів», «Про
шкоду надмірного паління» (обидва – 1862).
Загальна кількість робіт нашого земляка сягає 100.
За життя він виконав понад дві тисячі операцій.
Наш земляк – один з засновників топографічної анатомії в Росії, автор оригінального способу
бальзамування, а також методики «льодяної скульптурної» анатомії, він одним з перших
застосував загальне обезболювання, переливання крові, антисептичні засоби, раціоналізував низку
хірургічних інструментів.
За власною методикою Б. бальзамував тіла: герцогинь де-Тарант, кузини Людовика XVI, і
Вюртемберзької, тітки імператора Олександра I (обидві – 1814), імператриці Марії Федорівни
(1828), княгині Іванни Лович, дружини цесаревича Костянтина Павловича (1831), принцеси
Ольденбурзької (1843).
Його перу належить одне з перших на теренах Російської імперії керівництво з судової медицини.
Він запропонував багато різних хірургічних інструментів.
Набір (батальйонний) хірургічних інструментів Б. зберігається у Військово-медичному музеї
Міністерства оборони РФ.
Його ім’я присвоєно Новгород-Сіверській центральній районній лікарні Чернігівської області
(1978), а також названо хірургічний інструмент лопаточка і каретка Буяльського.
Серед друзів та близьких знайомих Б. – М. Пирогов, І. Крилов, П. Клодт, К. Брюллов, В. Жуков-
ський, О. Сапожніков, І. Буш, А. Єгоров, П. Загорський, І. Теребеньов та ін.
***
ОПЕРУЮЧИ, ПАЛИТИ НЕ ВАРТО
, з професійного кредо І. Буяльського
Не варто брати приклад з хірургів, котрі хваляться, що встигають розрізати і зашити людину, поки
не зітліла їх сигара: попіл сигари іноді падає в розітнуту скальпелем порожнину.
ПЕРЕДБАЧЕННЯ СПРАВДИЛОСЯ, з статті І. Буяльського «Про переливання крові»
Займаючись тридцять два роки хірургічною й акушерською практикою, я спостерігав випадки,
коли причиною смерті породіллі була єдино тільки надмірна втрата крові.
…Буду щасливим, якщо ці рядки сприятимуть заснуванню такої важливої справи, як операція з
переливання крові.
…Операції переливання крові, пізніше або раніше, повинні ввійти в коло необхідних практичних
посібників.*
* Це передбачення справдилося. Після відкриття в 1900 р. груп крові, переливання увійшло в
арсенал лікарів як незамінний, а нерідко і єдиний засіб, при наданні допомоги хворим.
ПРАЩУРИ НОСИЛИ ПРІЗВИЩЕ БУЯЛО, з біографії «У долі – широкі шляхи» на
my.chernigov.net
Кожне вагоме наукове відкриття на планеті належить усьому людству, але не забуваймо, що його
автор мас свою батьківщину; що шлях йому у широкі світи стелився від батьківського порогу.
…На жаль, так склалося, що висвітлення життєвого шляху і наукового доробку наукових постатей
здійснювалося однобоко. Часто замовчувався факт національного походження. Настав час
виправити цю несправедливість. Необхідно висвітлювати призабуті імена, писати про земляків,
які становлять гордість краю, всієї України.
До призабутих імен належить Ілля Васильович Буяльський, багатогранна діяльність якого свого
часу, мов та зоря, сяяла в науковому світі, а так само і в колах патріотично налаштованих земляків
наших. За його анатомо-хірургічними таблицями навчатись у середині XIX ст. лікарі Європи та
Америки.
До нього як лікаря за допомогою звертались високі державні мужі, багаті й бідні.
…Рід Буяльських має давні корені, пращури мали прізвище Буяло, вони – із запорозьких козаків,
зокрема прадід – запорозький січовий козак, а дід – реєстровий козацький осавула.
…Ілля Васильович Буяльський …був 17 дитиною у родині. Його батько – Василь Пименович
сільський священик, мав дворянський чин. Йому належало відоме з другої половини XVII ст. село
Вороб’ївка, на території якого віднайдено городище ранньозалізного часу (VІ-Ш ст. до н. ст.). Він
був одружений на уродженій Маяровській, притримувався суворого способу життя.
ЛЕКЦІЇ ЗЕМЛЯКА СЛУХАВ ТАРАС ШЕВЧЕНКО, з нарису Т. Кром «Як стільки встигнути за
одне життя?»
І. В. Буяльський – всесвітньо відомий вчений XIX століття, визначний громадський діяч. Він був
талановитим і анатомом-педагогом, і видатним хірургом-оператором, і чудовим діагностом.
Йому належить запровадження крохмальної пов’язки – попередниці гіпсової, він один із перших
застосував ефірний та хлороформний наркози, брав активну участь у пропаганді переливання
крові. У 1835 році першим виконав двосторонній перетин додаткових нервів хворому, якому 20
років безуспішно лікували невралгічні болі кращі європейські хірурги.
Протягом кількох десятиліть до останніх днів свого життя він вів «Меморандум лікаря І.
Буяльського». Цей рукопис обсягом 275 сторінок містить близько 1000 рецептів для лікування
різних хвороб.
…І. В. Буяльський викладав анатомію у Петербурзькій академії мистецтв. Його лекції слухав
Тарас Шевченко. В автобіографічній повісті «Художник» він пише: «Я почав відвідувати
анатомічні лекції професора Буяльського».
Збереглися й малюнки Кобзаря.
СТУНКЕ ТІЛО БЕЗ ШКІРИ, з репортажу «Художньої газети», опублікованого в №4 за 1836 р.
Нинішнього року, у січні, І. В. Буяльський вибрав із числа мертвих тіл, доставлених в
анатомічний театр, один чоловічий кадавер, найстрункіший, і… велів заморозити, чому й погода
цілком сприяла.
Потім тіло занесли в препараторську залу, де його поверхня трохи відтанула, і пан Буяльський з
своїм ад’юнктом, прозектором і його помічником протягом 5-ти днів препарували всі м’язи в
дійсній їхній повноті, виносячи, за потребою, тіло на мороз. Слідом за цим знята була з препарату
гіпсова форма й відлита статуя, яка являє собою струнке чоловіче тіло з поверхневими м’язами
(без шкіри).
Усі художники, котрі її бачили, віддали належне як гарному й розумному розташуванню членів
фігури, так і мистецтву, з яким збережена пропорція повноти частин і їхня форма.
ЗБЕРІГАЄМО ЙОГО КНИГИ, з замітки К. Кроуфорда «Бібліотека Філадельфійського
медичного коледжу і її російський фонд»
Бібліотека коледжу завжди прагнула мати авторів, визнаних лідерами в області медицини.
Зібрання праць великих російських лікарів і хірургів підтверджує це прагнення. Кращими з них є
основні праці Іллі Васильовича Буяльського, Миколи Івановича Пирогова, Сергія Петровича
Боткіна, Іллі Ілліча Мечникова і Івана Петровича Павлова.
Два перших видання книги Іллі Буяльського «Анатоміко-патологічний опис подвійної матки, з
яких кожна в різний час була вагітною» є в бібліотеці. Два екземпляри цієї книги з трьох наявних
внесені в базу даних комп’ютерного центра.
Один екземпляр цієї роботи був подарований лікарем Буяльським одному з членів ради коледжу,
який, у свою чергу, подарував книгу бібліотеці.
ЗНАНИЙ В ЄВРОПІ, з розвідки І. Воронцовської «Зібрав цінний музей»
Перебуваючи на посаді управляючого хірургічним інструментальним заводом, Ілля Буяльський
багато сил і вміння вкладає у створення і покращення хірургічних інструментів. Усім хірургам
відомі створені ним інструменти: лопаточка Буяльського, набір для перев’язки, шприц для
переливання крові, турнікет для зупинки кровотеч, аневризматична голка. Учений також знаний
своїми роботами у галузі акушерства, гінекології, і урології, офтальмології.
Медикам відомі створені ним є краплі для очей.
Він протягом довгого часу був єдиним у Росії лікарем, який досконало володів мистецтвом
бальзамування, метод якого сам і розробив.
Крім того, видатний лікар зібрав цінний музей, який нараховує понад три тисячі експонатів:
малюнки, препарати, інструменти, сечові камені, алебастрові голови та маски, серед яких є маски
Петра І, Наполеона, О. Суворова, І. Крилова.
НЕ ВИПАДКОВА СМЕРТЬ, з розвідки Н. Ласкової «У Пушкіна був шанс залишитися живим»
Автор зібрала фактичний матеріал, який дозволяє стверджувати: в 30-і роки XIX століття в Росії
вже існувала науково обгрунтована хірургія, котра перебувала під впливом передових англійськї і
французької. ...Особливо добре була поставлена хірургічна допомога в клініці Медико-хірургічної
академії, очолюваної Христофором Саломоном. Висококваліфіковані спеціалісти, серед яких
особливо виділявся Ілля Буяльський, виконували порожнинні операції під наркозом із опію,
інтуїтивно прагнучи дотримувати чистоту, проводили переливання крові і внутрішньовенне
введення препаратів.
...Перший лікар – хірург Карл Задлер, привезений Шольцем, оглянув хворого близько 7 години
вечора, вже встигнувши надати допомогу Дантесу. Рана ще кровоточила. Задлер терміново
відправився за інструментами.
Доктор Шольц, котрий залишався, сказав Пушкінові про серйозність поранення, проте відзначив:
«Почекаємо, що скажуть Арендт і Саломон».
Як тільки прибув Микола Арендт, Саломон (а за деякими даними, і Буяльський) разом із
Задлером, що повернувся, залишили квартиру поета. ...І більше їх не запрошували. Керівництво
лікуванням узяяв на себе лейб-медик Миколи I Микола Арендт. Після безуспішних пошуків кулі
зондом він визнав рану смертельною і поінформував про це пораненого.
ОТО НАГОРОДИЛИ, з повісті В. Пікуля «Добрий скальпель Буяльського»
Шлях у науку був для Буяльського зовсім нелегким. Столичну медицину представляли в
основному німці, Це було щось начебто замкнутої корпорації, у яку сторонні не допускалися.
«Доки я буду медичним інспектором, – говорив лейб-медик Рюль, – жоден російський лікар не
одержить практики в установах столиці!».
Історик пише: «Для Буяльського з цього часу закрилися всі шляхи.., отрутна ненависть німців
переслідувала його до гробової дошки».
Ішли роки...
Кембридж, Берлін і Філадельфія присудили Буяльського почесні звання, а нагородою від Росії
було те, що його зробили... консультантом Маріїнської лікарні (без платні!).
…24 липня 1864 року виповнилося 50 років його служіння медицині.
20 вересня будинок старого хірурга заповнили гості, і тільки тепер він зрозумів, скільки в нього
учнів, скільки шанувальників, скількох людей врятував він від смерті й каліцтв.
Ювіляру піднесли золоту медаль, на одному боці якої було вибито його профіль, а на іншому,
повитій лаврами, містився напис: «Іллі Васильовичу Буяльському на спогад про п’ятдесятиліття на
ниві служби й науки».
Старий не витримав і розплакався...
