БРАЗ Йосип Еммануїлович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Художник.
З міщанської родини. Справжнє прізвище – Браз Йосип Хаїм Іосель Менделевич.
Народився 22 січня 1873 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр
однойменної області України).
Помер 6 листопада 1936 р. в м. Ліс-Шантіл’ї поблизу м. Парижа (Франція).
Закінчив Одеську малювальну школу (1890), навчався в Мюнхенській приватній малювальній
школі Ш. Холлоші (1890-1894), Петербурзькій академії мистецтв (1895-1897).
Працював викладачем у власній майстерні (1890-і), Малювальній школі при Товаристві
пересувних художників (1902-1904), Вищому державному художньо-технічному інституті (1920-
і), вченим хоронителем і завідуючим відділом Ермітажу (1918-1924), реставратором пам’ятників
старовини в м. Новгород (1926-1927), викладачем Вищих державних художньо-технічних
майстерень (1927-1928).
Член комітету і скарбник товариства «Світ мистецтва».
Дійсний член Петербурзької академії мистецтв (1914).
Серед найвідоміших доробків портрети Є. Мартинової (1896), М. Кузнєцова (1897), А. Чехова
(1898), графині Є. Толстої (1900), невідомого в кріслі (1906), дружини (1907), пейзажі Криму і
Фінляндії (1910-і), «Натюрморт з мідною ступкою» (1920) та ін.
Йому пензлю також належать портрети С. Іванова, Л. Пастернака, О. Соколова, К. Сомова, К.
Первухіна, С. Бахрушина, М. Савіної, І. Гінцбурга.
Наш земляк – автор натюрмортів в дусі «малих голландців», імпресіоністських пейзажів.
Займався літографією, офортом.
Створив галерею портретів російських художників кінця XIX – початку XX ст. Особливою
популярністю користувалися його витончені жіночі портрети.
З приходом до влади більшовиків у митця виникли проблеми: його, звинувативши в скуповуванні
картин для вивезення за кордон і шпигунстві, заарештували й відправили в заслання (1924-1926), а
колекцію – націоналізували.
Півтора року по тому Б. емігрував – спочатку в Німеччину (1928), а потім – Францію (1928).
Нині його картини зберігаються в музеях України, Росії, Казахстану.
На одному з останніх московських аукціонів за картину Б. «Північний пейзаж» просили 45000
USD.
Серед друзів та близьких знайомих Б. – І. Рєпін, А. Чехов, С. Іванов, К. Костанді, П. Савіна, Ш.
Холлоші, П. Третьяков, Л. Пастернак, К. Сомов, В. Комісаржевська, К. Первухін, З. Серебрякова, І. Гінцбург та ін.
***
МЕТОД ІНТУЇЦІЇ
, з творчого кредо Й. Браза
Сповідую метод натхнення та інтуїції.
У ГОСТІ ПРИЇХАВ БРАЗ, з щоденників А. Чехова
Липень 1897 року
Похмуро. Дощ заважає забирати сіно. П[олудень] + 18°. Інспектор у нас вечеряв, ночував і обідав.
Увечері поїх[ав] з Кундасовою. Дощ дрібний +17°. Уночі сильний дощ, з громом і блискавкою.
2. Ранок ясно +12°. Картопля цвіте в полі. П[олудень] +30°. Дівчини 4, сушать сіно. Дощу не було, досить, всі рослини пішли на поправку. Веч[ір] + 15°.
4. Ранок +15° і дощик. Вишні зривають з дерева. П[олудень] + 30°. Миша й Льоля приїхали з
Криму в 6 год. вечора, прийшли зі станції моціоном. Веч[ір] +15°.
Художник Браз приїхав.
НАПИШУ ВАМ ЩЕ, з листа А. Чехова Й. Бразу від 2 липня 1898 р.
Меліхово.
Вельмишановний Йосипе Еммануїловичу, я якось бачився з Варварою Олексіївною, і вона, між
іншим, говорила мені, що має намір писатися у Вас. Вона тепер живе біля Клину, незабаром
перебереться до Тверської губ. Я побуваю у неї в тверському маєтку, ймовірно, біля 10-го і
дізнаюся, як і що, і тоді напишу Вам. А доки я пошлю їй Вашу адресу: можливо, вона сама напише
Вам.
Я здоровий, проте життя веду бухгалтерське. Хочеться знову до Парижу. В усякому разі, до
середини серпня постараюся не від’їжджати далеко від Москви.
Будьте здорові.
Ваш А. Чехов.
ЗАКОРДОННА МАНЕРА, оцінки творчості Й. Браза І. Грабарем
Попереду інших йшов... Йосип Емілевич Браз... Він був найкращим малювальником усієї
майстерні, і його малюнки виділялися своєю "закордонною" манерою серед інших робіт...
Живопис його був слабкішим за малюнки.
ПОРТРЕТИ ВРАЖАЛИ, з оцінки творчості Й. Браза О. Бенуа
Особливий успіх мали його портрети, серед яких декілька навіть викликали сенсацію. ...Вражали
як життєвістю, так і своєю високою технічною майстерністю.
СПРИТНИЙ КУСТАР, з оцінки творчості Й. Браза М. Нестеровим
Спритний майстер-кустар, проте не художник.
СТИЛЬ ВІДЗНАЧАВСЯ ЄВРОПЕЇЗМОМ, з інтернет-порталу «Світ Марини Цвєтаєвої»
Браз був віртуозним художником; у своєму мальовничому стилі він поєднав традиції російського
психологічного портрету з новою, широкою й трохи поверхневою, навіть «хвацькою» манерою,
що виникла, імовірно, під впливом модних тоді на Заході художників А. Цорна й Дж. Уістлера.
Незабаром Браз виробив шаблоновий тип салонного, головним чином жіночого, портрету, котрий
користувався незмінним успіхом у публіки.
МИТЕЦЬ ДРАМАТИЧОЇ ДОЛІ, з нарису О. Голубєвої «Незаслужено забутий»
Йосип (Осип) Еммануїлович Браз – художник складної творчої й ще більш драматичної людської
долі. Відзначений О. Бенуа як один із кращих портретистів, він сьогодні незаслужено забутий.
У своїй творчості митець, поряд з іншими майстрами об’єднання Світ мистецтва», намагався в
нових умовах відродити традиції російського парадного портрета. Почасти ці спроби помітні в
«Портреті дружини». Зображено блискучу світську жінку, на дивані разом з породистим собакою.
Це відповідало моді того часу. Звичайно стриманий у мальовничому плані, художник у цьому
портреті розкрив красу й багатство своєї палітри. У складній гамі коричневих, бірюзових,
малахітових, рожевих і інших тонів і відтінків Браз зберігає мальовничу й декоративну гармонію.
Композиційно портрет нагадує роботи В. Сєрова. Однак, на відміну від останнього, він привертає
увагу не гостротою психологічною характеристикою моделі, а більшою м’якістю й
доброзичливістю в передаванні внутрішнього миру.
ВІТАЛИ ХАОТИЧНУ РЕСПУБЛІКУ, з щоденника О. Бенуа «Лютнева революція»
Середа 1/14 березня
Об 11 год. прийшли Браз і Алегрі – обидва майже сяючі, вони на радощах взяли якусь
прокламацію, підписану Родзянком за оголошення «Республіки».
Питається: чому вони радіють? Їм-то яка користь буде з того, що у нас замість занепадницької
монархії встановлюється хаотична республіка?
РАЗОМ НА СОЛОВКАХ, зі спогадів Б. Седерхольма
Мою увагу привернули голодні, змучені, обірвані ув’язнені, що працювали на пристані.
Наблизившись, я знайшов серед них знайомих, яких бачив рік тому у в’язниці Петрограду, деякі з
них сиділи навіть в одній камері зі мною...
Серед тих, хто сходив з баржі з ящиками вантажу, ледве тримаючись на ногах, був художник
професор Браз, колишній віце-президент Імператорської академії мистецтв. Я був з ним в серпні
1924 р. в Шпалерній в’язниці.
Браз перебував на острові вже понад рік. Його помістили в особливу роту, доручивши роботу, пов’язану з архітектурою. За два місяці до моєї зустрічі з ним на пристані, хтось щось доніс на
Браза, і його направили на важкі штрафні роботи в порту.
Тепер (у жовтні 1925 р.) він «помилуваний» і поміщений зі мною в 10-у конторську роту. Щодня
старого заслуженого професора посилали робити замальовки соловецького табору, зокрема сцени
з життя ув’язнених і ескізи історичних церков і монастирів
В ТАБОРІ УВІЧНЮВАВ «ЗРАЗКИ ПЕРЕВИХОВАННЯ», з статті «Соловецький музей» на
info.solovki.ru
Найприкметнішим місцем на Соловках був музей. ...Приблизно з 1927 р. завідувачем Музеєм став
ув’язнений Микола Миколайович Виноградов.
…М. Виноградов улаштував працювати до музею відомого художника Осипа Еммануїловича
Браза, добувши йому папір і акварельні фарби й одержавши на нього дозвіл вільно писати акварелі
за межами Кремля, нібито «для увічнення чудових успіхів перевиховання».
О. Е. Браз намалював кілька десятків прекрасних пейзажів, виставлених потім на добре освітлених
хорах Благовіщенської церкви. Згодом мені говорили, що акварелі ці перебували в Казанському
соборі – «Музеї релігії й атеїзму Академії наук СРСР». Куди вони ділися потім, – не знаю.
СВІТ ДОГОРИ ДРИГОМ, з дослідження А. Сошиної «Робили, що могли»
Велику увагу співробітники музею (на Соловках – авт.) приділяли культосвітній роботі. Для всіх
бажаючих проводилися екскурсії. Музей відвідували в’язні, солдати місцевого гарнізону, школярі, команди суден, які заходили в Соловецьку гавань. На екскурсії спеціально приїжджали групи з
Кеми. Тільки за два перших роки існування музею його відвідали 16500 осіб.
...Помітний слід в історії музею залишив Осип Еммануїлович Браз. Відомий художник, учасник
«Світу мистецтва», автор одного з кращих портретів А. П. Чехова до табору ...за неправдивим
обвинуваченням «про повідомлення англійців про майбутній продаж цінностей Ермітажу».
На Соловках він брав активну участь у створенні музею, якийсь час був його завідувачем,
але в основному займався пам’ятниками, їхніми замальовками. Частина цих прекрасних доробків
збереглася і нині перебуває у фондах музею Історії релігії у Санкт-Петербурзі.
ВИСТАВКА В ЗАСЛАННІ, з статті Ю. Янчаркової «Слов’янська колекція професора Окунєва»
Першими творами, що прибули до столиці Чехії, стали картини Олександра Бенуа і В.
Ландшевського, цикл гуаші Н. Гончарової під назвою «Літургія», а також велике полотно
живописця, реставратора, колишнього хранителя голландського мистецтва Ермітажу Осипа Браза
«Міст в Новгороді». Останнього 1926 року відправили до Новгорода в заслання, де він провів
персональну виставку, виставивши й пейзажі стародавнього міста.
Залишивши Росію і перебравшись спочатку до Німеччини, а потім – до Франції, митець не
залишив новгородської теми. Орієнтуючись на свої ескізи, в 1930-му він влаштував в паризькій
галереї Хіршмана експозицію, присвячену Новгороду.
Мотивом зображення став зимовий вигляд з торгового боку на Кремль і Софійський собор, в
картину увійшла і металева конструкція мосту, зруйнованого під час Другої світової війни. Бразу
вдалося передати епічний характер золотоверхого храму, котрий височіє над кремлівською стіною
і відбивається в холодній воді Волхову. Майстер чудово вхопив і особливий колорит
новгородського вологого повітря.
ВІДЧУТТЯ «ЖИВИХ РЕЧЕЙ», з кореспонденції І. Пермякової «Життя в тиші. Непомітна
виставка в тюменському музеї»
Йосип Браз – представник нового мистецтва, експресивного, відкритого, розкутого. Його
натюрморт написаний розмашистими мазаннями-відблисками, це більшою мірою враження, ніж
точне віддзеркалення реальності.
Міняється і зміст натюрморта: на зміну красиво розкладеним південним фруктам, вазам і пташкам
приходять цибулини, яйця, глеки, кухонний інвентар, неначе залишені на секунду спритною
хазяйкою або, швидше, розсіяним господарем-холостяком. Динамічна, нестійка композиція
залишає відчуття «живих речей», внутрішнього руху.
ГРАВСЯ ДВОПУДОВИМИ ГИРЯМИ, зі спогадів П. Бучкіна
Браз мав неймовірну фізичну силу. У нас в майстерні знаходилася штанга в три пуди десять
фунтів і дві двопудові гирі. Ми їх, силячись, піднімали хто як міг, а він ними вільно грав без
жодного утруднення.
Проте найвражаючішим був його трюк з важкою залізною коцюбою, якою сторож в печі длубав
вугілля. Браз затискав кінець коцюби пальцями правої руки і повертав її колоподібно в повітрі з
одного краю підлоги на іншій. Ми могли насилу протягнути коцюбу підлогою.
МОВ ХРОНУ НАНЮХАВСЯ, бувальщина
Розповідають, що портрет А. Чехова, намальований Й. Бразом і який нині експонується в
московській Третьяковській галереї, не дуже подобався самому письменнику.
Якось він уточнив:
– Портрет викликає у мене відчуття, мовби я хрону нанюхався.
