РИБАК Захар (Ісахар)
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: єврейсько-російський.
Художник, графік.
З міщанської родини.
Народився в 1897 р. в м. Єлизаветграді Херсонської губернії Російської імперії (нині – м.
Кіровоград, адміністративний центр однойменної області України)
Помер 21 грудня 1935 р. в м. Парижі (Франція).
Брав уроки живопису в Київському художньому училищі й студії О. Мурашка (1911-1912).
Один з засновників художньої секції «Культур-Ліги» в Києві (1917).
Друкувався в журналі «Ойфганг».
Одна з яскравих фігур художнього авангарду. В паризький період перейшов до реалізму.
Широко відомі графічні цикли нашого земляка «Маленькі казочки для маленьких дітей» (1922),
«Дитячий світ» (1923), «На єврейських полях України» (1926) «Кільце в кільці» (1928).
Не сприйнявши більшовицьких ідеалів, з середини 20-х років минулого століття Р. емігрував:
спочатку до Німеччини, потім – Франції.
Серед друзів та близьких знайомих Р. – О. Екстер, М. Шагал, Б. Аронсон, Л. Лисицький, О.
Богомазов, І. Чайков та ін.
***
НАЦІОНАЛЬНЕ – ЧЕРЕЗ АБСТРАКТНЕ
, з творчого кредо З. Рибака
Чиста абстрактна форма – саме те, у чому відбувається втілення «національного» елемента.
Лише через принцип абстрактного живопису ...можна досягти вираження своїх власних
національних витоків.
«КУЛЬТУР-ЛІГА» РОЗХИТАЛА ЗАСАДИ, з есе О. Лагутенко «Від кубізму до неокласики»
Розвиток «єврейського стилю» сягнув свого апогею в діяльності художників, що ввійшли до секції
пластичних мистецтв «Культури-Ліги», заснованої в Києві наприкінці 1917 р. з ініціативи Нахмана
Майзеля.
Уже в початковий період діяльності «Культури-Ліги» відбувається перегляд основ національного
стилю.
СЮРРЕАЛІЗМ ЯК ЄДНІСТЬ РЕАЛІСТИЧНИХ СКЛАДОВИХ, з рецензії В. Никифоровича
«Відкриття і потрясіння. Про нову виставку в Чиказькому культурному центрі»
Виставка «Перехрестя: модернізм в Україні, 1910-1930» пройшла в Чиказькому культурному
центрі і була відкрита без вихідних. Організатори – Міжнародний фонд мистецтва і освіти й
Національний художній музей України. На її відкриття в Чикаго приїхали генеральний директор
музею Анатолій Мірошник, професор Київського інституту театрального мистецтва й культури
Дмитро Горбачов і куратор виставки Микита Лобанов-Ростовський. Ось що зазначив останній:
– Ідея такої виставки з’явилася в мене шість років тому. Я знав, що в Україні в приватних
зібраннях і державних музеях перебувають шедеври образотворчого мистецтва світового
масштабу. Проте офіційна влада не виявила ніякого інтересу до моєї пропозиції організувати
виставку. Довелося звернутися за фінансовою підтримкою до приватних спонсорів.
Ідея виставки полягала в тому, щоб були представлені роботи тільки з українських приватних
колекцій і українських музеїв. Ми поїздили Україною, зібрали, що змогли. Нам здається, саме з
цими роботами українська культура входить у світовий контекст.
Констатація цього факту нині дуже важлива ще й тому, що до зовсім недавнього часу все це не
можна було називати українським мистецтвом, все це було тільки загальною радянською
культурою, радянським живописом.
…У сюрреалістичній манері написане «Містечко» Захара (Ісахара) Рибака. Проте у цій картині
головне – єдність реалістичних складових композиції, таких знайомих будиночків і дахів типового
єврейського містечка.
ОСНОВИ НОВОЇ ТРАДИЦІЇ, з статті І. Башевіса-Зінгера «Голем та інші оповідання для дітей»
У цій книзі зібрані маленькі казочки для наймаліших дітей. Ці простодушні, добрі й легенькі для
сприйняття розповіді про життя єврейських хлопчиків і дівчаток ілюстрував Захар (Ісахар) Рибак
«дитячими» малюнками.
Книга Марголіної і Рибака, створена одночасно й для маленьких дітей, і для дорослих цінителів
мистецтва, один з найяскравіших пам’ятників тієї епохи, коли в євреїв дітей було більше, ніж
старих.
Книга, у чомусь дуже традиційна, була одночасно абсолютно новаторською. Простодушні
розповіді про життя єврейських дівчаток і хлопчиків, написані М. Марголіною, чітко орієнтовані
на традиції «Абетки» Льва Толстого. Ілюстрації Рибака, «дитячі» малюнки дорослого художника,
заклали основи нової традиції, яка ще мала зіграти значну роль у художній історії ХХ ст.
Програмним моментом для єврейських авангардистів, що групувалися навколо київської
«Культур-Ліги» (як і взагалі для російського авангарду), було звернення до народного мистецтва,
до примітиву. У той час для молодих єврейських художників народне мистецтво мало не тільки
естетичну цінність, а й було знаряддям вирішення національно-культурних завдань,
найважливішою з яких було створення нової дитячої книги як інструменту виховання «нового
єврея». Поряд з фольклорним мистецтвом, джерелом для книжкової графіки виступала й дитяча
творчість.
Теоретики «Культур-Ліги» зближали дитячу творчість з народним мистецтвом, бачачи в них прояв
колективного несвідомого. Блискучим втіленням цих теорій і стали ілюстрації Рибака – одне з
перших у світовому мистецтві звернення до мови дитячої творчості в професійній художній
роботі.
ЗРОЗУМІЛИЙ І ДОРОГИЙ, з рецензії Б. Марущака на книгу «Дитячий світ»
У книзі «Дитячий світ» зібрані півтора десятка віршів, примовок, приспівок, дуже схожі на
народні дитячі вірші. Упорядкував збірник педагог і журналіст Б. Смоляр.
Для єврейської дитячої поезії дуже важлива народна традиція. І книжка «Дитячий світ» – вийшла
1923 року у Берліні – показує, який цей світ просторий і гарний: у ньому є місце й пісенькам мами
над ліжечком своєї дитини, і першим іграшкам, і утіхам, і найближчому колу дорослих, які вміють
і насварити, і приголубити, а головне – допомогти в труднощах. А чи можна обійтися без
свійських тварин, без всіх цих кізок, корівок, собачок і, звичайно ж, кішечок (обов’язково зі
скрипкою!) – ось вони, герої давнього єврейського дитинства!
Ілюстрації художника Захара (Ісахара) Рибака надзвичайно схожі на картинки, що їх малюють
малята. Але, здається, з цими ілюстраціями відбувається те ж саме, що відбулося з віршами: Б.
Смоляр уміло опоетизував дитячі пісеньки, – ось і З. (І.) Рибак запозичив у дітей їхню манеру й
бачення світу, а насправді створив своє, ні на що не схоже єврейське дитинство.
І зверніть, будь ласка, увагу, настільки він точний стосовно того, про що ви читаєте: навіть
найдрібніші деталі або предмети не просто намальовані, – вони немов оживають і пожвавлюють
минуле. Те ж відбувається й з іншими, уже авторськими віршами, зібраними під цією
обкладинкою.
Тут ви знайдете кілька віршів видатного єврейського поета Льва Квітка. …Колись вони були дуже
популярні серед дітей. Почитайте самі – і про дивовижну кісоньку, з якої подружився маленький
герой книги, і про могутнього бика, з яким по-хазяйськи управляється вправний і добрий Езра, і
про бабусю Мірл, яка опікується всіма навколишніми звірятками...
У таких і подібних цим сюжетах оживає світ давнього єврейського дитинства, і, незважаючи на
роки, що пройшли, він нам зрозумілий і дорогий.
ПУБЛІКА НАТОВПОМ ЙШЛА ДО МУЗЕЮ, з повідомлень інформагентств «Знайдено
вкрадені полотна Рибака»
Поліція виявила шість картин, викрадених з музею «Бейт-Рибак». Арештовано сімох осіб,
підозрюваних у причетності до крадіжки. Всі картини належать пензлю Захара (Ісахара) Рибака.
Після смерті художника його вдова вирішила переїхати до Ізраїлю. Спочатку картини
виставлялися в її будинку, а потім, з 1962 року, у спеціально створеному музеї.
Знайшли картини випадково. Волонтери поліції, котрі працювали в районі Кфар-Хабада, звернули
увагу, як якісь підозрілі чоловіки перевантажують згортки з однієї машини до іншої. Вирішили
перевірити, що в згортках знаходиться. Виявилося, картини Рибака загальною вартістю 215 тисяч
доларів.
Три тижні, які пройшли після нашумілої крадіжки музей був, мабуть, найрейтинговішим за
кількістю відвідувачів за всю історію його скромного існування. Прибульці розглядали
штукатурні пробіли на місці картин. Ще не вкрадені полотна прославленого художника викликали
у публіки помітно менший інтерес.
Це вже друга крадіжка з музею «Бейт-Рибак». Перша вчинили1989 року, тоді теж було викрадено
6 художніх полотен.
РИБАКА ВІДДАЮТЬ ЗАДЕШЕВО, з кореспонденції І. Паливоди «Ескіз плаката Родченка
хочуть продати в Лондоні за 150 тисяч доларів»
Лондонський аукціон «МакДугал» виставить на продаж колекцію з 250 українських та російських
картин. Приблизна вартість колекції – понад $8 млн. Це живопис, скульптура і книжки ХІХ-ХХ
століть. Найдорожчий лот – двометрове панно «Алегорична композиція» Костянтина
Маковського, створене для палацу барона Павла фон Дервіза в Петербурзі. Його стартова ціна
$250-300 тисяч.
– Маковський за життя був найпродаванішим художником, – розповідає власниця аукціонного
дому «МакДугал» Катерина МакДугал, яка відвідала Київ. – Він заполонив арт-ринок портретами
жінок. Тому його картини називають «голівками». В «Алегоричній композиції», замість жінки, на
зеленому покривалі з квітів він зобразив мавпу. Макака тримає в руках стрічки, до яких прив’язані
голуби в польоті. Це панно – попередник символізму в російському мистецтві.
$100-150 тисяч – стартова ціна метрової картини Іллі Рєпіна «Портрет мадам Франкенштайн».
– Портрет випадково побачив у приватній німецькій колекції мій знайомий мистецтвознавець, –
розповідає МакДугал. – Дослідники творчості Рєпіна вважали його втраченим.
У $100-150 тисяч оцінюється півметрова картина «Свята Катерина» Івана Хруцького. Моделлю
для святої була дружина художника. Колись картина висіла в церкві поблизу Вільнюса.
За $100-150 тисяч планують продати і ескіз плаката Олександра Родченка. На метровому аркуші
паперу намальована дитина, якій до рота заповзає печиво. Вгорі написано «Я ем печенье фабрики
«Красный Октябрь» (бывший «Эйнем»)». Знизу приписка «Не покупаю нигде кроме, как в
Моссельпроме». Цей плакат Родченко намалював на замовлення Моссільпрому в 1925-му.
Чотири книжки «Імператорське полювання на Русі», оформлені Миколою Самокишем, Віктором
Васнєцовим, Василем Суриковим, оцінені в $40-50 тисяч. А бронзові фігури українського
скульптора Ісахара Рибака підуть з молотка за 5 тис. доларів.
