ШЕСТОВ Лев Ісакович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Філософ, письменник, літературознавець. Справжнє прізвище – Шварцман Ієгуда Лейб.
З бізнесової родини. Батько, Шварцман І., – купець 1-ї гільдії.
Народився 31 січня (12 лютого) 1866 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України).
Помер 20 листопада 1938 р. в м. Парижі (Франція). Похований на цвинтарі Булонь-Біянкур.
Навчався на математичному (1884-1885) і юридичному (1885) факультетах Московського
університету, закінчив юридичний факультет Київського університету св. Володимира (1889).
Був адвокатом, присяжним повіреним, викладачем Таврійського і Паризького університетів.
Друкувався в газетах «Київське слово», «Життя і мистецтво», журналах «Новий шлях», «Полярна
зірка», «Synthese», «Питання життя», «Nouvelle Revue Francaise», «Сучасні нотатки», «Світ
мистецтва», «Російська думка».
Як філософ дебютував книгою «Шекспір і його критик Брандес» (1898).
Потім настала черга наступних фундаментальних доробків: «Добро і зло в ученні гр. Толстого і
Фр. Ніцше» (1900), «Достоєвський і Ніцше: Філософія трагедії» (1903), «Апофеоз
безгрунтовності» (1905), «Початки і кінці» (1908), «Великі передодні» (1910), «Одкровення
смерті», «Влада ключів» (обидва – 1923), «На терезах Іова» (1929), «Афіни і Єрусалим» (1938),
«Кьєркегард і екзистенціальна філософія» (1939), «Умогляд і одкровення» (1964), «Sola fide –
лише вірою» (1966).
Перу нашого земляка також належать статті «Творчість з нічого», «Похвала дурості», «Пророчий
дар», «Подолання самоочевидностей», «Передостанні слова, «Memento Mori», «Гефсіманська ніч»,
«В’ячеслав Чудовий».
Більшовицької революції не сприйняв, емігрувавши спочатку до Швейцарії (1920), а потім –
Франції (1921).
За життя мав шеститомне зібрання творів (1911).
Серед друзів та близьких знайомих Ш. – С. Лур’є, Б. Шлецер, Е. Гуссерль, М. Бердяєв, М.
Хайдеггер, Д. Мережковський, С. Булгаков, В. Розанов, Б. Григор’єв, А. Жид, А. Мальро, Т. Манн, Л. Леві-Брюль, М. Бубер, К. Барт, М. Гершензон, Вяч. Іванов та ін.
***
РУЙНІВНА ІДЕЯ ЄДНОСТІ
, з життєвого кредо Л. Шестова
Ніщо не приносить світові стільки ворожнечі, найзапеклішої, скільки ідея єдності.
НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ, з творчого кредо Л. Шестова
Творчість є безперервний перехід від однієї невдачі до іншої. Загальний стан того, хто творить, –
невизначеність, невідомість.
ХАЙ БОЯТЬСЯ МЕНЕ, афоризми Л. Шестова
«Теляче захоплення» зустрічає у публіки привітніший прийом, ніж справжнє натхнення і глибокий
екстаз.
Хто хоче допомогти людям – той не може не брехати.
Істини не існує – залишається припустити, що вона в мінливих людських смаках.
Я не боюся бути забарвленим в те чи інше політичне забарвлення. Хай вони бояться бути мною
забарвленими.
ПОСЛІДОВНІСТЬ ІНТОНАЦІЇ, з книги Л. Шестова «Апофеоз безгрунтовності»
Кращий і переконливіший спосіб доказу – почати свої міркування з нешкідливих, всіма прийнятих
тверджень. ...Про логічний зв’язок можна не турбуватися. На людину звичайно набагато більше
впливає послідовність в інтонації, ніж послідовність в думках.
Отже, якщо тільки вам вдасться, не порушивши тону, услід за поряд банальностей і загальних
місць висловити заготовлену раніше підозрілу і неприйнятну думку, ваша справа зроблена.
Людина не лише не забуде ваших слів – вона буде ними мучитися, мучитися, доки не погодиться з
вами.
УСІ НЕЗАДОВОЛЕНІ, з листа Л. Шестова сестрі Фані від 14 квітня 1905 р.
«Апофеоз безгрунтовності» не мав успіху навіть у тих, хто справедливо ставився до моїх
попередніх робіт, – ніхто з моїх знайомих, кому я розіслав книгу, не відповіли мені ні словом. Але
боком довідався, що всі незадоволені: і Левін, і Лур’є, наприклад. Далі Бердяєв, як ти побачиш, чи
вже бачила з його статті в журналі «Питання життя» ...незадоволений.
ТРЕБА ДОПОМОГТИ, з листа Л. Шестова Л. Моцкіну в червні 1923 р.
Високошановний Лев Юхимович!
Пишу Вам у тій же справі, про яку ми з Вами в січні розмовляли в Парижі. Ви, мабуть, ще не
забули, що я Вам про Гершензона розповідав. У свій час – всього чотири тижні тому – йому
здалося, що він настільки видужав, що вже може більше не лікуватися і повернутися до Москви.
Він покинув Баденвейлер і виїхав з родиною до Берліна, щоб там приготуватися до від’їзду.
Але... поїхати до Росії для нього рівнозначно тому, що потрапити на вірну загибель. Потрібно що
б то не стало залишитися за кордоном і потрібно лікуватися.
Але ...літературні заробітки нікчемні. А життя і в Німеччині стала дуже дорогим. ...І ось я
звертаюся до Вас з проханням поклопотати для Гершензона в Америці. Необхідно дістати для
нього на рік тисячу доларів. Тільки таким чином можна врятувати його життя.
З довершеною пошаною
Л. Шестов.
ПИШІТЬ НЕГАЙНО, з листа Л. Шестова В. Фондану від 1 вересня 1935 р.
Зараз я готую тут невеликий звіт про книгу Леві-Брюля: «Примітивна міфологія»... Ця книга
надзвичайно цікава, і я вам раджу зробити звіт і поклопотатися, щоб його помістили в журналі
«Les Cahiers du Sud». Ви і журнал не розкаєтеся в цьому. Буде шкода, якщо хтось інший напише.
Пишіть негайно.
ФІЛОСОФІСТВУВАВ ЄСТВОМ, з оцінки творчості Л. Шестова М. Бердяєвим
Філософія його належала до типу екзистенціальної, тобто не об’єктивувала процес пізнання, не
відривала його від суб’єкта пізнання, пов’язувала його з цілісною долею людини. Цей тип
філософії припускає, що таємниця буття зрозуміла лише в людському існуванні. Для Льва
Шестова людська трагедія, жахи і страждання людського життя, переживання безнадійності були
джерелом філософії.
...Лев Шестов був філософом, який філософствував всім своїм єством, для якої філософія була не
академічною спеціальністю, а справою життя і смерті.
КРИТИЧНА… ДРУЖБА, зізнання Е. Гуссерля
Ніхто ніколи ще так різко не нападав на мене, як він – звідси наша дружба.
НОВИЙ ЖАНР, з розвідки С. Полякова «Лев Шестов: філософія для тих, хто не боїться
запаморочення»
У 1905 р. була опублікована робота, яка викликала найгостріші суперечки в інтелектуальних колах
Москви і Петербургу, найполярніші оцінки (від захоплення до категоричного неприйняття), яка
стала філософським маніфестом Шестова – «Апофеоз безгрунтовності (досвід адогматичного
мислення)».
...Шестов використав новий для російської літератури жанр – жанр афористичної філософської
прози, в якому постановка серйозних проблем поєднується з підкресленою парадоксальністю,
афористичністю стилю. Ця знахідка виявилася дуже плідною для самого Шестова: у такому стилі
буде написано багато його пізніших робіт.
У чому ж переваги жанру філософського афоризму перед сталими канонами? На думку Шестова,
найвища цінність літературної творчості – це вільна думка. Але вираз цієї думки в творі зустрічає
дві серйозні перешкоди.
По-перше, наша мова часто виявляється не в змозі адекватно передати продумане і відчуте: за
будь-якої вербальної передачі «людська думка виявиться більш-менш пом’ятою і роздавленою».
По-друге, ми самі змушені перекручувати свої з такою трудом переведені в слова переживання і
відчуття, прагнучи заради послідовності, єдності і цілісності твору погоджувати їх одне з одним, підпорядкувати одній спільній ідеї.
Афоризм тому є «кращою літературною формою», котра «звільняє від послідовності і синтезу»,
дозволяє «витравити» загальну ідею – «найобтяжливіше ...в книзі».
...Аналізуючи ситуацію в Росії в 1915-1916 рр., філософ відзначає парадоксальне явище: не
зважаючи на всі гучні і піднесені розмови про необхідність зберігати самобутність, звільнитися
від іноземного духовного гніту, ...насправді російське суспільство в цей же час стрімко засвоює
чисто західні цінності – і притому цінності відверто другорядні. Йдуть в минуле великодушність і
альтруїзм дворянської інтелігенції (як і сам знаменитий образ дворянина, що «кається»),
розповсюджуються обачність, цинічний прагматизм, орієнтація на зиск і успіх за всяку ціну.
САМОТНІСТЬ СЕРЕД ЛЮДЕЙ, з книги Г. Ловецького «Лев Шестов у моїх спогадах»
З 1920 до 1930 роки Шестов з родиною мешкав в Парижі. У 1930 році, після заміжжя дочок, він
переїхав з дружиною до Булонь-Сюр-Сена. Жили обоє скромно, аби надати можливість Шестову
займатися своєю улюбленою справою.
У цьому тихому передмісті Парижа він займав скромну квартирку, де збиралися видні
представники французької і російської емігрантської літератури і філософської думки. Його
чарівно приваблива особа, щирість, вища правдивість думки притягали до Шестова багатьох,
однак він все-таки говорив з ними різними мовами і тому відчував себе страшенно самотнім.
ВІДРАЗУ ВЗЯВ НА АБОРДАЖ, зі спогадів В. Фондана
Уперше я зустрів Шестова весною 1924 р. у філософському салоні Жюля де Готьє. За два роки до
цього я надрукував румунською мовою шість статей про його останню роботу «Одкровення
смерті».
...Шестов узяв мене на абордаж.
— Я звик, – сказав він, – що мені пишуть про мій талант, про моє проникливе розуміння
Достоєвського, про мій стиль... І ось, ймовірно, вперше хтось зацікавився самим питанням.
НЕ ЗУПИНЯТИСЯ ПЕРЕД НЕМОЖЛИВІСТЮ, з щоденника В. Фондана
5.1.1938
Я знайшов Шестова в ліжку після двох тижнів важкої хвороби (крововилив в кишечнику із
здуттям вен на руках).
26.2.1938.
Шестов прочитав мою статтю утретє. Цього разу він нею задоволений. Він постійно просив мене
підкреслювати, заглиблювати питання, яких я торкався.
Потім ми міняємо предмет розмови. Шестов говорить мені про філософію індусів, яку він вивчає в
останні місяці:
— Я занурений в неї весь час. Чудово! Європейці тлумачать її так само, як Біблію: відкладають
убік усе, що нас утрудняє і зберігають інше. Проте, якщо в екзотеричній частині їх думка
відповідає грецькій, то в езотеричній – ні. Вони нехтують труднощами, у них величезна напруга, величезна воля до свободи. …Так, вони не завжди зупиняються перед неможливістю. Вони
прагнуть йти далі.
10.7.1938.
Останні дві ночі він майже не спав. Він дуже втомився.
24.10.1938 р.
Шестов усе ще занурений у вивчення мислення індусів.
— Подивіться! Він (Будда – авт.) був такий геніальний, що зміг переконати людей, буцімто він
переміг смерть, тоді як він лише служив їй.
20 листопада 1938 р.
У неділю, 20 листопада, я подзвонив Тетяні і дізнався, що він рано вранці помер від
...туберкульозу. ...Його дружина розповідає, що напередодні увечері він відчував себе ще досить
добре. Сьогодні вранці, до того, як вона прийшла, доглядальниця з’явилася ставити термометр.
Він обернувся. І помер. Серце.
ЗОСЕРЕДЖЕНО ГОТУВАВСЯ ДО СМЕРТІ, з некролога А. Лазарева «Пам’яті Лева Шестова»
Зазвичай Шестов бадьоро, довго і з піднесенням говорив про проблем, якими переймався. А цього
разу він якось принишк. ...Сидів в кутку дивана, трохи закинувши голову на спинку, неначе
втомлений, із спрямованим вгору задумливим поглядом, хвилинами неначе відсутній, і в
напівсвітлі лампи під абажуром схудле обличчя його світилося якоюсь прозорою блідістю. Я
тільки тепер розумію, що він тоді якимсь краєм своєї душі вже відчував, що незабаром піде звідси
і в зосередженості готувався до смерті.
