КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Хавкин Владимир [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ХАВКІН Володимир Аронович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Епідеміолог, бактеріолог. В епідеміології існує науковий термін «Лімфа Хавкіна».

З вчительської родини. Батько, Хавкін А., – вчитель казенної єврейської школи.

Народився 3 (15 травня) 1860 р. в м. Бердянську Бердянського повіту Таврійської губернії

Російської імперії (нині – районний центр Запорізької області України).

Помер 26 жовтня 1930 р. в готельному номері м. Лозанни (Швейцарія). Похований на місцевому

єврейському цвинтарі.

Закінчив Бердянську чоловічу гімназію, навчався на природничому відділенні фізико-

математичного факультету Одеського університету.

Працював в Одеському зоологічному музеї (1883-1888), приват-доцентом Женевського

університету (1888-1889), Пастерівському інституті в Парижі (1889-1893), в Індії (1893-1914).

Кавалер британського ордена «Кавалер Індійскої імперії» (1897).

Лауреат премії з досягнень в медицині Паризької академії наук (1909).

Друкувався в журналах «Times of India Press», «Lancet», «Transactions of the first Indian Medical Congress», «Indian Medical Gasette», «British Med. Journal», «Bulletin de l’Institut Pasteur».

Основні роботи видані за у Франції та Індії: «Technigue of haffkine’s anti-cholera inoculations»

(1894); «La cination contre le cholera, la peste bobonique et la fievre typhoide et les experiences de bacteriotherapie» (1909), «On prophylactic inoculation against plague and pneumonie» (1914).

В Індії місцеві жителі назвали нашого земляка «білим чарівником». Понад те, лікар-чужинець став

національним героєм.

Х. – першим запропоновував протихолерну й протичумну вакцину. Між іншим, дію вакцини від

холери й чуми він спершу перевіряв на собі (1892; 1896).

У м. Бумбаї (Бомбей, Індія) бактеорологічному інституту присвоєно ім’я нашого земляка. Тут

йому встановлено пам’ятник.

Бюст Х. прикрашає і будівлю Бердянського державного педагогічного університету (2005).

Серед друзів та близьких знайомих Х. – І. Мечников, М. Зелінський, О. Хаст, С. Романенко, О.

Ковалевський, Л. Пастер, І. Сєчєнов, М. Умов, М. Андрусов, В. Фігнер, М. Томашов та ін.


***

ЄДИНЕ БАЖАННЯ,

з життєвого кредо В. Хавкіна

Як би сам Пастер не оцінював мою роботу, у мене лише одне бажання – аби всі почесті і похвали

за результати, яких, можливо, вдалося досягти завдяки моїм зусиллям, були б віднесені, в першу

чергу, особисто до нього, до його світлої пам’яті.

ВІД’ЇЗД, СХОЖИЙ НА ВТЕЧУ, з щоденників В. Хавкіна

1888 рік. Від’їзд з Одеси, більше схожий на втечу.

1893 рік. Від’їзд з Парижа до ураженої холерою Калькутти.

1915 рік. Повернення з Індії до воюючої Європи.

1926 рік. Подорож до більшовицької Одеси, на негостинну батьківщину. Недовга подорож...


СМЕРТОНОСНЕ УПОРСКУВАННЯ, зі спогадів Д. Мастерса

Учений спокійно оголив лівий бік, лікар ввів під шкіру голку шприца і зробив смертоносне

упорскування. Потім він оголив правий бік, було зроблено друге щеплення.

Хавкін одягнувся і із спокійною мужністю став чекати своєї долі. За годину у нього почався

гарячка. Через дев’ять годин температура піднялася до 39 градусів. Він сидів і працював, нікому

не говорячи про те, що відбулося.

Наступного ранку він, насилу піднявшись з ліжка, був присутній на дуже важливому засіданні.


ГАНДІ КОЛИВАВСЯ НЕДОВГО, зі спогадів С. Сокхея

Нам дуже хотілося, щоб М. Ганді, ця велика людина Індії, підтримав наші зусилля в боротьбі з

епідемією. Проте ми знали: Ганді – пристрасний поборник індуїзму, його переконання

забороняють вбивати тварин. А протичумна вакцина вирощена з мікробів, на м’ясному бульйоні.

Все ж таки я детально розповів Ганді про ідеї методу Хавкіна, демонструючи «страшні»

справжнього індуса картини: як найкращим чином відловлювати і вбивати гризунів,

розповсюджувачів чуми. Уважно вислухавши, нічого не коментуючи, Ганді декілька годин

обдумував висновки, а потім висловив бажання піддатися вакцинації.


ПАМ’ЯТНИК СОБІ, з оцінки діяльності В. Хавкіна А. Вігурою

Щоб не трапилося з лімфою Хавкіна в майбутньому, ім’я цього невтомного дослідника назавжди

залишиться пам’ятно в науці.


ВЕЛИКИЙ ФІЛАНТРОП, з оцінки діяльності В. Хавкіна А. Чеховим

Чума не дуже небезпечна. Ми вже маємо щеплення, котре є дієвим, і яким ми, до речі, зобов’язані

російському медику Хавкіну. У Росії це найбільш невідома людина, а в Англії його давно

прозвали великим філантропом.

ТОРА І ТАЛМУД РОЗУМУ НЕ ДОДАЛИ, з листа М. Кагана-Розенцвейга до журналу «Лехаїм»

…Відразу зауважу: від гордості, що я – єврей, не роздуваюся. Думаю, що пишатися своєю

національною, кревною приналежністю не випливає людині будь-якої національності. Пишатися,

на мій погляд, можна тільки тим, що тобою зроблене, але не тим, що тобі дане. При цьому краще, якщо про твої достоїнства скажуть інші. І разом з тим, ніколи не дозволяю принижувати свою

національну гідність.

У молодості (а мені вже 77) за «жида» я просто давав у морду. А в 1989 році мені довелося

розпочати і виграти процес проти антисемітської витівки одного негідника. Тоді запаскудили

афіші міського театру, а я автора впізнав за почерком і зажадав стерти антисемітські написи.

Одержавши у відповідь образливу листівку, домігся покарання через суд. На засідання прибула

ціла команда покидьків у чорному, але нічого в них не вийшло. Все це я пишу, аби довести, що

євреєм я почуваюся не тільки на словах.

Проте, насамперед, я почуваю себе людиною. І душу в душу живу зі своєю дружиною-росіянкою

майже 50 років. У нас чудові діти – син і донька. Остання живе в щасливому шлюбі з чоловіком-

німцем у Мюнхені. Син – доцент будівельного інституту в Петербурзі. Не соромно нам і за наших

чотири внучат: двох дорослих і двох маленьких.

Але ось читаю дивовижний, на мій погляд, меседж: «Цілком очевидно, що асиміляція – це

катастрофа, яку за наслідками можна порівняти з Холокостом». Невже не видно, що в усьому

світові постійно йде взаємопроникнення культур і народів? Цей природний процес даремно

гальмувати чи прискорювати, тим паче «революційними» методами.

…Історична доля єврейського народу склалася так, що він виявився розсіяним по усьому світові, при цьому подарувавши чимало доброго багатьом народам і культурам. Чого вартий, наприклад,

внесок одеського лікаря Володимира Ароновича Хавкіна, винахідника вакцини проти чуми і

холери, якого індуси небезпідставно вважають рятівником Індії?

І ось у мене виникає думка: а що б ці знамениті люди зробили корисного для людства, якби всі

їхні зусилля були спрямовані тільки на те, що нав’язується кожному єврею, – постійно вивчати

Тору і Талмуд?

Вірити в Бога чи бути атеїстом – вільний вибір вільної сучасної людини. По-моєму, права такого

вибору в XXI столітті і євреї не позбавлені. Навіщо ж буквально нав’язувати кожному релігійне

сприйняття світу?

…Хіба повинна сучасна людина керуватися древніми правилами тільки тому, що вони викладені в

Торі?

…Тепер – про богообраність нашого народу.

Хіба не бентежить, що чорносотенці дуже любили вважати російський народ «народом-

богоносцем»? Хіба забуто, що німцям вбивали в голови тезу про вибраність арійської раси? І ми

пам’ятаємо, до чого все це веде...

Чи не правильніше поважати особливості всіх народів, вважати всіх людей, будь-якої

національності, гідними щастя?


ЦІЛКОМ ТАЄМНО, з розвідки В. Алабая «Найневідоміша людина»

Лікар Хавкін вийшов на пенсію і повернувся з Індії до Європи в 1915 році. У тому ж році

військове відомство Великобританії запросило його для консультацій: чи вакцинувати

британських солдатів, що направляються в колонії? Військові виявили глибоку цікавість до

досліджень і практичної діяльності вченого. Маловірогідно, щоб теми бесід з керівниками

міністерства оборони обмежилися лише питаннями вакцинації. Та більшість з них надовго

приховані під грифом «цілком таємно».

На той час німці вже застосували під Іпром отруйливі речовини – свою монопольну надзброю,

отруйний газ, який отримав назву «іприт». У країнах антинімецької коаліції – і, найперше, в Англії

– билися над створенням власної зброї масового враження, ні в чому не поступливої німецькому

газу, а ще краще – яка б її перевершувала.

Ясно було і дилетантові: той, хто справляється з чумою і холерою, може й запалити цю страшну

хворобу в потрібному місці і в потрібний час. Ідея бактеріологічної зброї витала в повітрі над

воюючою Європою.

...Достовірно невідомо, чим займався Хавкін після повернення з Індії: де він жив, з ким проводив

вільний час. Але, врешті-решт, зникнути – невід’ємне право всякої вільної людини, тим паче, такої

особливої, самотньої людини, як Володимир Хавкін – переможець холери і чуми, котрий пішов на

відпочинок. Можливо, йому набридло товариство колег, деколи заздрісних і нецікавих. Може,

фізичний стан цього силача і здоров’яка прийшов в занепад – і він став іпохондриком і

відлюдником.

Так чи інакше, проте в Лозанні, на березі Женевського озера, ми знаходимо Володимира-Вольфа

Хавкіна лише в другій половині 1920-х років...

АНТИСЕМІТ – ТОЙ, КОГО НЕ ЛЮБЛЯТЬ ЄВРЕЇ, з статті С. Семанова «Росія і російська

літературна класика в оцінках радянсько-єврейського шляховика» *

Список російських письменників-антисемітів виглядає в нашого автора трохи новаторськи. Ну,

Державін, Гоголь і Достоєвський – це давні і звичні мішені для усього Сіону, справа відома. Але

ось Іван Сергійович Тургенєв чому тут? Так, він написав оповідання під назвою «Жид», але про

кого? Про мерзенного типа, котрий торгував власною дочкою, такого начебто б захищати важко й

ображатися нічого.

Або Пушкін. Не знаємо чому, але в Ізраїлі безліч вулиць у різних містах названі його ім’ям, твори

надзвичайно популярні. Його-то за що? За Польщу? Так ця країна була, як дехто вважає, однієї з

найбільш юдофобських у світі.

А Чехов чому в цьому «чорному списку» з’явився? Сьогодні на Заході він – один з

найпопулярніших російських класиків, переведений на всі мови, п’єси його ставляться в безлічі

театрів від Португалії до Японії, включаючи обидві Америка. Вважається, і не даремно, зразковим

російським інтелігентом.

Опендик висуває йому претензії найсерйозніші. Цитуємо …пункт з цього обвинувального

висновку: «Досить згадати рекомендацію російського інтелігента Чехова: «Треба завжди

пам’ятати про жида , що він жид», щоб засумніватися в його інтелігентності й у здатності

адекватно сприймати життя інших народів. Письменник Чехов, сам лікар, який не зробив нічого

путнього в медицині (!), не соромився називати всесвітньо відомого лікаря Володимира Хавкіна, який відкрив вакцину проти холери і чуми і врятував сотні тисяч людей від смерті, не інакше як

«жидом».

Великий письменник Чехов захисту від Опендика, звичайно, не потребує, проте деякі уточнення

прийдеться зробити. ...Зазначимо, хоча це й не головне, що основна діяльність Хавкіна пройшла

поза межами своєї батьківщини. Важливіше тут інше: випускник медичного факультету Чехов мав

зовсім іншу лікарську спеціальність, він був терапевтом і дуже багато в цій області трудився, безкоштовно лікуючи навколишніх селян і навіть побудував на свої кошти кілька сільських

лікарень, що було рідкістю серед лікарів того часу. Сказати , що він «нічого путнього в медицині»

не зробив, можна тільки в сильному роздратуванні.

Однак найголовніше, що слово «жид», образливе в наш час, зовсім інакше звучало наприкінці XIX

сторіччя. Як нині, наприклад, в Польщі, цілком західній країні.

Отже , автор «Скрипки Ротшильда» оголошений антисемітом. Сумно таке читати. І мимоволі

подумаєш, що «антисемітом» є не та людина , яка не любить євреїв, а та, яку самі євреї не

люблять...

*Мова про книгу В. Опендика «Двісті років забарного погрому», видану 2003 р. в Нью-Йорку.