ВОЛОШИНОВСЬКИЙ Юліан Йоахимович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: польський.
Прозаїк, поет, драматург, театральний критик.
З дворянської родини. Батько, Волошиновський Й., – літератор, журналіст, громадський діяч.
Народився 4 квітня 1898 р. в с. Серби Могилівського повіту Подільської губернії Російської
імперії (нині – с. Гонтівка Могилів-Подільського району Вінницької області України).
Помер 16 грудня 1977 р. в м. Варшаві Польської Народної Республіки (нині – Республіка Польща) Перу нашого земляка належать «Подільські оповідання» (1959), «Перед сходом місяця» (1971),
«Семен бездітний».
В серії «Бібліотека польської літератури» московське видавництво «Молода гвардія» видрукувало
оповідання «Вісла» (1974).
Серед друзів та близьких знайомих В. – Є. Маланюк, Ф. Лорка та ін.
***
ХТО МИ
, з життєвого кредо Ю. Волошиновського
Звідки і хто ми, не скаже ніхто на світі.
ПАНІ, СОБАКА І Я, вірш Ф. Лорка «Юліану Волошиновському» у перекладі А. Гелескула
Светит фонарь неярко.
Еле слышна струя.
Снова в потемках парка
Женщина, пес и я.
Падают листья в лужи,
И всё осенней и глуше
Летейских вод тишина.
И мы блуждаем, как души,
И я, и пес, и она.
ЗГАДУЄ НЕЧАЯ І ГОНТУ, з розвідки В. Колесника «Йоахим Волошиновський – видатний
український і польський громадський діяч»
У багатьох своїх оповіданнях Ю. Волошиновський відтворює побутовий і краєвидний подільський
колорит кінця ХIХ– початку ХХ ст., використовує місцеві переклади про Данила Нечая і Івана
Гонту, подає тексти українських народних пісень в перекладі польською мовою. У цих творах
відчувається тісний духовний зв’язок з подільською землею, яка стала рідною для декількох
поколінь його предків, колискою власного дитинства і для простого люду якої його батько
безкорисливо і самовіддано служив впродовж багатьох років.
СПІВВІДНОСИВ ВОЛОШИНОВСЬКОГО З ЛЕРМОНТОВИМ, з дослідження Т. Зенкевича
«Сергій Кулаковський – популяризатор польської літератури серед російської еміграції»
Кулаковський, бажаючи ознайомити російського читача з польською літературою, звертався до
російського періоду життя низки поетів (Вежинського, Лесьмяна, Іллакович), писав про контакти
польських поетів з росіянами (наприклад, Каспровича і Бальмонта); говорячи про творчість
окремих поетів, дошукувався різноманітних художніх зв’язків, схожої тематики, мотивів, рис
поетики тощо.
Так, він співвідносив вірші Каспровича з Тютчевим, Міцинського – з Врубелем, Скрябіним і
Пастернаком, Стаффа – з Брюсовим, Ясенського – з Пастернаком і Еренбургом, Волошиновського
– з Лермонтовим, Тургенєвим, Блоком...
